Майже дебати, або Кого хвилює доля бюджету

13 грудня мали відбутися теледебати на тему "Сумський бюджет 2018". Як каже нам всезнаюча "Вікіпедія": "Дебати - це чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми." Спочатку все саме так і планувалося. Актуальне питання є? Є!Публічність і структурованість також влаштували. От тільки обмін думками між двома сторонами не дуже вдався...

Теледебати "Сумський бюджет 2018" не телеканалі "UA:Суми" пройшли доволі непогано, якщо враховувати, що сам формат заходу неочікувано змінився із заплановних дебатів на громадське обговорення. Запрошені представники влади на ефір не з'явилися. У часи популярності дуельних поєдинків не прийти на дуель було справою сороміцькою і безчесною. Та то було давно, дуелі заборонили, непорозуміння стали вирішувати іншими методами, дебатувати, наприклад. І хоч стріляти ніхто не збирався, опонент все одно не прийшов.

Не зважаючи на це, захід відбувся. Громадські експерти та представники фракцій Сумської міської ради висловилися стосовно основних проблемних питань бюджету:  як збільшити бюджет міста; соціальний вимір та бюджет розвитку. Найактивнішу участь у обговоренні взяли Андрій Фролков, Голова Ради Асоціації платників податків Сумщини, член ГО "Агенція Міського Розвитку" та громадської експертної комісії при Сумській міській раді з питань економіки та бюджету; Максим Корнієнко, член громадської експертної комісії з питань бюджету Сумької міської ради; Андрій Крамченков, депутат Сумської міськради, лідер фракції "За Україну!" Дмитро Лантушенко, начальник  Сумського обласного управління молоді та спорту, депутат Сумської міської ради; Ігор Перепека, депутат Сумської міськради від Опозиційного блоку.

Андрій Крамченков розповів про ризики міжбюджетних відносин. Це доволі розлоге питання, що торкається сфери професійно-технічної освіти, державного фонду регіонального розвитку, субвенції на виконання місцевих програм соціально-економічного розвитку та дорожнього фонду. В усіх цих сферах є певні нюанси, що мають неабияке значення на місцевому рівні. 

Крім вищезазначеного іще одним із найбільш обговорюваних питань стосовно сумського бюджету на 2018 рік став бюджет розвитку, тобто, доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази. Саме поняття "бюджет розвитку" має доволі позитивне значення, проте саме йом властива також негативна тенденція перетворюватись на бюджет проїдання.

Такий формат обговорення цьогорічного бюджету доводить, що є люди, яким небайдужа доля бюджету, а отже і доля міста. У прямому ефірі бюджетні нюанси обговорювали експерти, та варто пам'ятати (а комусь може треба усвідомити), що будь який свідомий громадянин може впливати на формування бюджету. Цей процес потребує громадського контролю.

Камо грядеши, бюджетні кошти?

Народні обранці цьогоріч неабияк постаралися. Розумію, що в наших реаліях цю фразу можна трактувати як завгодно і не лише в позитивному руслі. Завше так і напрошується саркастична нотка. Та не цього разу. От тут якраз-таки постаралися – проект бюджету ухвалено раніше, ніж зазвичай.

Здавалося б, усе складається якнайкраще: реверсна дотація із передбачуваних 80 % (вилучення згідно індексу) склала тепер 50 %; кошти державної субвенції на виконання програм Соціально-економічного розвитку у регіонах у офіційний документ вписали; ба, навіть мінімалку підняли. Чого іще бажати? Тепер можна зі спокійною душею зайнятись плануванням бюджету сімейного, щоб під Новий рік було все на стіл і до столу.

Проте не все так просто, як здається на перший погляд. Так, замість передбачуваних 132 мільйонів, Суми віддають Києву 87, 3 мільйони гривень. Хоч невелика, та перемога. Тепер решту, з якою вже мало не розпрощалися, можна використати на місцеві потреби. Та віддавати все одно доведеться "для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій". Тобто, якщо у вашому місті з податкоспроможністю все на ура, то десь там у сусідів все далеко не так гладко: чи то з промисловістю не склалось, чи хтось всі гроші порозкрадав… Тоді ж то 50 % вашого "на ура" заберуть і розподілять між тими, у кого не вистачає. Така-от зрівнялівка – якщо у когось з горою, то треба вершки зняти, щоб залатати чиїсь прогалини. Наче і благородна мета, та все ж, чи бувають зайві гроші?

Тішить і те, що таки виділили гроші на соціально-економічний розвиток в регіонах. "Ну тепер вже ж заживемо!" – можете подумати ви. Будемо рости і розвиватися, мов на дріжджах. Чому б і ні? Може так і трапиться. Дивлячись куди спрямує ці кошти той, хто ними розпоряджається, тобто, депутат-мажоритарник. Тож якщо у вас є плани на "покращення" чого б там не було у вашому районі – добре придивіться до народного обранця по вашому округу. Може ж він підтримає ініціативу? Фактично ж держава виділяє гроші на підкуп виборців.

Зросте мінімалка, і це також не може не радувати. Та разом з цим треба врахувати, що зросте і відрахування від мінімальної зарплати до міського бюджету щомісяця. Значна частина надходжень до міської казни – це Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). А  разом з Єдиним податком, що вноситься в казну фізичними особами-підприємцями виходить, що жителі міста формують 80% міського бюджету. Проте якщо раніше ПДФО розподілявся між місцевим та обласним бюджетом по 75 % і 25 % відповідно, то тепер це становить 60 % і 15 %. Решту ж (25 % ПДФО) ви сплачуєте державі. За логікою уряду – все це вирівнювання бюджетів або "усунення вертикальних і горизонтальних бюджетних дисбалансів".

Отак-от і виходить, що своїми напрацюваннями і успіхами ми покриваємо промахи і біди інших. У вас успішний регіон і ви заробили цього року багато грошей? Будьте ласкаві 50 % на Київ. У вас висока зарплатня? Прошу 25 % до державного бюджету. Якщо пофантазувати далі, то стає ще сумніше. Тому треба не мріяти, а діяти, щоб депутати, які будуть пробиватися до ради на наступних виборах, були націлені на зміну такого стану справ.

Все, що потрібно знати про бюджети

25 жовтня, перед засіданням 32 сесії Сумської міської ради, активісти ГО "Бюро аналізу політики" спільно з громадським партнерством "За прозорі місцеві бюджети" у рамках інформаційної акції "Знай, як впливати на свій бюджет" розповсюдили буклети, виготовлені у рамках проекту "Все, що потрібно знати про бюджети", що реалізовується за підтримки Фонду "Східна Європа". Це стало не тільки інформаційним заходом, а й цікавим досвідом, експериментом, що показав ставлення людей до знань такого характеру.

Загалом реакцію публіки на буклети та закладену в них ідею можна розділити на кілька видів. Місцеві депутати перед сесією то просто заклопотано брали та йшли, то з цікавістю вивчали, як саме подано знайомий їм здавна механізм у буклетах.

Люди на вулиці спочатку відмахувались, як від політичної агітації чи набридливої реклами, але згодом таки дочиталися, хто ми і чим займаємось, та почали навіть самі підходити і розпитувати. Хтось просто хапав папірця находу і клявся ознайомитися найближчим вільним часом. Багато хто справді по-дитячому дивувався, коли розумів свою справжню роль у процесі наповнення бюджету та свою можливість впливати на його формування.

Та найбільше запам’яталася одна старенька, яка, отримавши буклет, дістала з однієї кишені хустку, з іншої – окуляри, старанно їх протерла і почала не менш старанно вивчати всю інформацію. Потім вона задала кілька запитань, ще трохи подумала і знов спитала: "Так я правильно зробила, що за Лисенка проголосувала?" Оплески. Завіса.

Що таке бюджет?

Бюджет. Слово просте і знайоме, та для більшості пересічних громадян його суть до кінця не розкрита. Слово "бюджет" має магічну властивість, бо коли його чують, то кожен одразу починає думати геть про все, та не про те, що треба. Молодь думає про нудні фінансові терміни та купи бухгалтерських паперів, робітники на будівництві – про велику гору грошей, що лежить десь там у державній казні, а пенсіонери і взагалі міняються на обличчі, з сумом згадують про пенсію, тоді, як за планом, скаржаться на політиків, а потім і взагалі поринають у меланхолічні спогади про те, як добре було раніше. Але всіх їх об’єднує одне – усі вони думають, що не мають жодного відношення до бюджету і взагалі все те – справа великих дядь у політиці.

Перш за все, потрібно усвідомити, що поняття "бюджет" – це не просто певна кількість коштів. Це радше план їх отримання та використання. Тобто, коли ми кажемо: "Сімейний бюджет", то це означає не тільки суму коштів, яку до сім’ї приносить чоловік чи дружина. Це також заплановані родиною витрати: на продукти, сплату комунальних послуг і т. д. Так само і державний бюджет – це не просто розмір казни, а й численні статті доходів і видатків, що спрямовані на підтримку функціонування різноманітних сфер життя країни, міст та областей.

Державний бюджет – це основний фінансовий документ країни на поточний рік. Він регулює фінансування усіх бюджетних програм (тобто, виконання більшості Законів України).

Бюджет поділяється на фонди: загальний та спеціальний. Вони різняться за способом наповнення та витрат. Наприклад, у спеціальному фонді є так званий підрозділ - бюджет розвитку. Розплановані там кошти не можна витрачати на оплату праці, отримання установ тощо. Усі видатки мають іти на розвиток, будівництво, закупівлю обладнання.