Майже дебати, або Кого хвилює доля бюджету

13 грудня мали відбутися теледебати на тему "Сумський бюджет 2018". Як каже нам всезнаюча "Вікіпедія": "Дебати - це чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми." Спочатку все саме так і планувалося. Актуальне питання є? Є!Публічність і структурованість також влаштували. От тільки обмін думками між двома сторонами не дуже вдався...

Теледебати "Сумський бюджет 2018" не телеканалі "UA:Суми" пройшли доволі непогано, якщо враховувати, що сам формат заходу неочікувано змінився із заплановних дебатів на громадське обговорення. Запрошені представники влади на ефір не з'явилися. У часи популярності дуельних поєдинків не прийти на дуель було справою сороміцькою і безчесною. Та то було давно, дуелі заборонили, непорозуміння стали вирішувати іншими методами, дебатувати, наприклад. І хоч стріляти ніхто не збирався, опонент все одно не прийшов.

Не зважаючи на це, захід відбувся. Громадські експерти та представники фракцій Сумської міської ради висловилися стосовно основних проблемних питань бюджету:  як збільшити бюджет міста; соціальний вимір та бюджет розвитку. Найактивнішу участь у обговоренні взяли Андрій Фролков, Голова Ради Асоціації платників податків Сумщини, член ГО "Агенція Міського Розвитку" та громадської експертної комісії при Сумській міській раді з питань економіки та бюджету; Максим Корнієнко, член громадської експертної комісії з питань бюджету Сумької міської ради; Андрій Крамченков, депутат Сумської міськради, лідер фракції "За Україну!" Дмитро Лантушенко, начальник  Сумського обласного управління молоді та спорту, депутат Сумської міської ради; Ігор Перепека, депутат Сумської міськради від Опозиційного блоку.

Андрій Крамченков розповів про ризики міжбюджетних відносин. Це доволі розлоге питання, що торкається сфери професійно-технічної освіти, державного фонду регіонального розвитку, субвенції на виконання місцевих програм соціально-економічного розвитку та дорожнього фонду. В усіх цих сферах є певні нюанси, що мають неабияке значення на місцевому рівні. 

Крім вищезазначеного іще одним із найбільш обговорюваних питань стосовно сумського бюджету на 2018 рік став бюджет розвитку, тобто, доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази. Саме поняття "бюджет розвитку" має доволі позитивне значення, проте саме йом властива також негативна тенденція перетворюватись на бюджет проїдання.

Такий формат обговорення цьогорічного бюджету доводить, що є люди, яким небайдужа доля бюджету, а отже і доля міста. У прямому ефірі бюджетні нюанси обговорювали експерти, та варто пам'ятати (а комусь може треба усвідомити), що будь який свідомий громадянин може впливати на формування бюджету. Цей процес потребує громадського контролю.

Камо грядеши, бюджетні кошти?

Народні обранці цьогоріч неабияк постаралися. Розумію, що в наших реаліях цю фразу можна трактувати як завгодно і не лише в позитивному руслі. Завше так і напрошується саркастична нотка. Та не цього разу. От тут якраз-таки постаралися – проект бюджету ухвалено раніше, ніж зазвичай.

Здавалося б, усе складається якнайкраще: реверсна дотація із передбачуваних 80 % (вилучення згідно індексу) склала тепер 50 %; кошти державної субвенції на виконання програм Соціально-економічного розвитку у регіонах у офіційний документ вписали; ба, навіть мінімалку підняли. Чого іще бажати? Тепер можна зі спокійною душею зайнятись плануванням бюджету сімейного, щоб під Новий рік було все на стіл і до столу.

Проте не все так просто, як здається на перший погляд. Так, замість передбачуваних 132 мільйонів, Суми віддають Києву 87, 3 мільйони гривень. Хоч невелика, та перемога. Тепер решту, з якою вже мало не розпрощалися, можна використати на місцеві потреби. Та віддавати все одно доведеться "для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій". Тобто, якщо у вашому місті з податкоспроможністю все на ура, то десь там у сусідів все далеко не так гладко: чи то з промисловістю не склалось, чи хтось всі гроші порозкрадав… Тоді ж то 50 % вашого "на ура" заберуть і розподілять між тими, у кого не вистачає. Така-от зрівнялівка – якщо у когось з горою, то треба вершки зняти, щоб залатати чиїсь прогалини. Наче і благородна мета, та все ж, чи бувають зайві гроші?

Тішить і те, що таки виділили гроші на соціально-економічний розвиток в регіонах. "Ну тепер вже ж заживемо!" – можете подумати ви. Будемо рости і розвиватися, мов на дріжджах. Чому б і ні? Може так і трапиться. Дивлячись куди спрямує ці кошти той, хто ними розпоряджається, тобто, депутат-мажоритарник. Тож якщо у вас є плани на "покращення" чого б там не було у вашому районі – добре придивіться до народного обранця по вашому округу. Може ж він підтримає ініціативу? Фактично ж держава виділяє гроші на підкуп виборців.

Зросте мінімалка, і це також не може не радувати. Та разом з цим треба врахувати, що зросте і відрахування від мінімальної зарплати до міського бюджету щомісяця. Значна частина надходжень до міської казни – це Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). А  разом з Єдиним податком, що вноситься в казну фізичними особами-підприємцями виходить, що жителі міста формують 80% міського бюджету. Проте якщо раніше ПДФО розподілявся між місцевим та обласним бюджетом по 75 % і 25 % відповідно, то тепер це становить 60 % і 15 %. Решту ж (25 % ПДФО) ви сплачуєте державі. За логікою уряду – все це вирівнювання бюджетів або "усунення вертикальних і горизонтальних бюджетних дисбалансів".

Отак-от і виходить, що своїми напрацюваннями і успіхами ми покриваємо промахи і біди інших. У вас успішний регіон і ви заробили цього року багато грошей? Будьте ласкаві 50 % на Київ. У вас висока зарплатня? Прошу 25 % до державного бюджету. Якщо пофантазувати далі, то стає ще сумніше. Тому треба не мріяти, а діяти, щоб депутати, які будуть пробиватися до ради на наступних виборах, були націлені на зміну такого стану справ.